Слуги Провидіння

Мені цікаво, як часто ви ставите собі запитання: «Боже, що Ти робиш у моєму житті?» У серпні 2016 року я невпинно боровся з цим запитанням. За місяць до того ми з дружиною зібрали наші скромні пожитки й переїхали за 3 638 кілометрів на Тихоокеанський Північний Захід. Коли ми почали їхати по Інтерстейт 94 в напрямку Маунт-Вернон, штат Вашингтон, ми вирушали у нову подорож до місця, де у нас не було ані рідних, ані друзів, ані церкви. Нас привів у цей район навчальний центр місіонерської авіації в Арлінгтоні, штат Вашингтон. Але менш ніж за місяць після прибуття я відрахувався з програми. Мета, заради якої ми вирвали з коренем наше життя і переїхали через усю країну, з нашої точки зору, тепер зникла.

Обдумані роздуми й молитва супроводжували це рішення, але початкові наслідки складалися з невизначеності, розгубленості та сумнівів. Як молодожон, усе важче тисло на моє серце. Навіщо ми тут? Чи прийняв я нерозумне рішення? Чи це була помилка? Що далі? Чи слід нам залишитися, чи повернутися додому? Як пояснити це родині й друзям? Як це вплине на наш шлюб? Такі запитання крутилися у бездонній прірві моєї голови.

Боже, що Ти робиш?

Слуга Провидіння

Я часто згадую ту пору з теплотою й вдячністю. Тоді я цього не бачив, але протягом тих випробувальних місяців Бог навчав мене одного з найсолодших уроків, які я засвоїв: бути слугою Провидіння.

Той факт, що Боже Провидіння впливає на все творіння, є біблійно незаперечним. Він провіденційний над рибами (Йон. 1), хробаками (Йон. 4), левами (Дан. 6), ягнятами й вовками (Іс. 11). Він провіденційний над кожним рішенням, аж до кидання жеребу (Пр. 16:33) і самого сатани (Йов 1–2). Справді, весь уривок Йов 36–41 є свідченням сили й параметрів Його Провидіння. Серед усіх небесних воїнств і всіх мешканців землі ніхто не може перешкодити Його планам чи вдарити по Його руці (Дан. 4:35). Він робить усе, що Йому до вподоби, у всіх галактиках, на землі та в глибинах морських (Пс. 135:6).

Він суверенний над усім, і Він провіденційно діє через усе.

Приповісті 16:9 навчають нас, що хоча ми плануємо (обдумуємо) свій шлях, Яхве спрямовує (утверджує) наші кроки. Цей знайомий уривок має постійно смиряти нас бути слугами Провидіння. Визнавати й підкорятися незаперечній істині, що ми не можемо контролювати життя. Тримати наші плани й мрії відкритими руками, підкоряючи й віддаючи наше життя Цареві. Підходити до життя з гострим усвідомленням того, що Творець керує кожним його аспектом, і довіряти Йому за будь-яких обставин, особливо коли результати не є одразу очевидними.

Такий спосіб мислення є застарілим і безглуздим у двадцять першому столітті. Суспільство проголошує достатність і перевагу власного «я»: Роби, що хочеш. Прояви свою долю. Будь людиною, що сама себе створила. Ти — господар свого життя.

Ці витончені оманливості змушують нас вірити, що ми — владарі Провидіння, а не його слуги.

Провидіння є цілеспрямованим

Можливо, ми б з більшою готовністю прийняли свою роль слуг Провидіння, якби краще розуміли його природу. Мабуть, найважливішим аспектом для осягнення є те, що Провидіння цілеспрямоване, бо Бог цілеспрямований. Коли Бог суверенно влаштовує й діє для здійснення Своєї волі у Всесвіті (тобто Його Провидіння), Він є навмисним та цілеспрямованим. Він не робить помилок; усе, що Він робить, узгоджується з Його космічним та вічним планом. Ця божественна участь відбувається на макрорівні, як-от послання всесвітнього потопу (Бут. 6–8), і на мікрорівні, як-от послання чоловіка та його нареченої за 8 кілометрів на південь від Єрусалиму до маленького селища Вифлеєм, щоб народити хлопчика у яслах (Лк. 2:1-7). Наповнене метою, Боже Провидіння можна сплутати з фаталізмом лише через грубу помилку. Як сказав Чарльз Сперджен: «Доля сліпа, але Провидіння має очі».

Біблійні автори були пронизані цим світоглядом, і вони корисно пов’язують Боже цілеспрямоване Провидіння з гранями повсякденного життя таких віруючих, як ви і я. Саме тому Павло проголошує, що все співпрацює на добро тим, хто любить Бога (Рим. 8:28), і що ніщо не має сили відлучити нас від Божої любові (Рим. 8:35-39). Це дозволяє Петрові заохочувати віруючих, що через віру Бог захищає їх для звершення спасіння, де ми отримаємо спадщину нетлінну, непоскверену і невиблідну (1 Пет. 1:4-5). Це підводить автора Послання до євреїв до висновку, що наша надія є непохитною у Христі, з огляду на незмінну природу Божих намірів (Євр. 6:13-20).

В усьому Бог подбає про те, щоб Його наміри й обітниці здійснилися.

Для віруючого Боже Провидіння — це дивовижна звістка. А той факт, що Він цілеспрямований у всьому Своєму Провидінні, — ще краща звістка. Як слуги Провидіння, ми є благонабувачами доброго, люблячого, вірного, справедливого та нескінченно мудрого Бога. Тільки Він є Тим, Кого ми хочемо і потребуємо як Господаря Провидіння. Звичайно, Його наміри не завжди відкриваються чи осягаються з цього боку неба. Безумовно, так було у випадку подій і обставин життя Йова. Так само, хоча й значно менш суворо, є багато чого в моєму житті, чого я не розумію. Але я молюся, щоб кожного дня моя душа все гостріше усвідомлювала підтвердження того, що Бог може все; жоден з Його намірів ніколи не буде зруйнований (Йов 42:2).

Провидіння треба читати задом наперед

Розмірковуючи над Божими намірами в Його Провидінні у вашому житті, візьміть до серця слова пуританина Джона Флейвела. Флейвел писав, що Провидіння подібне до єврейського слова — його можна читати лише задом наперед (іврит читається справа наліво). Коли ви нарешті досягнете слави, Бог повністю явить яскравий гобелен Свого Провидіння у вашому житті. Але навіть зараз, під час нашого короткого перебування як вигнанців на цій теперішній землі, виткані форми й кольори на гобелені починають формуватися перед нашими очима. Через час, довіру та повторні роздуми нависле запитання «Боже, що Ти робиш у моєму житті?» розплутується (не повністю, але достатньо).

Майже через сім років після припинення навчання в місіонерській авіації я вражений Божим цілеспрямованим Провидінням. Минулого місяця я завершив ступінь магістра богослов’я в TMS. По-людськи, єдина причина, чому я навчаюся в цій школі, — наш переїзд до Вашингтона. Та переїзд не був безцільним. Бог просто мав іншу мету. Ми приєдналися до церкви, пастором якої був випускник TMS, і вперше ми слухали послідовне експозиційне проповідування вірш за віршем. Я вічно вдячний пастору, який наставляв і менторив мене та зрештою вплинув на моє рішення вступити до TMS — школи, про яку я раніше практично нічого не знав.

Тоді я цього не бачив, але Бог мав добрий і цілеспрямований план весь час. Як солодко бути слугою Його Провидіння.

Автор: Taylor Berghuis

Джерело: The Master's Seminary