Гімни як опори для Церкви

Гімни — це богословська скарбниця Церкви. Через гімни ми складаємо катехизм для поколінь. З плином часу гімни вбирають у себе ті доктрини, які Божому народові найкраще відомі й найдорожчі. Коли Церква покладає Божу істину на музику, вона єднається не лише в правильності віровчення, а й у поклонінні. Від самого початку Церква узагальнювала біблійне вчення в піснях і передавала його далі.

Одним із таких гімнів — можливо, найдавнішим збереженим прикладом цієї мудрої церковної практики поза самим Писанням — є Phos Hilaron, або англійською “Hail, Gladdening Light” («Радуйся, світло втішне»). Точно сказати, скільки років цьому гімну, важко, адже наші найдавніші згадки про нього у IV столітті вже говорять про його давність. Але ми знаємо, що в перші століття він був досить поширений по всій ранній Церкві.

Що особливо вражає в цьому короткому гімні, який має лише шість рядків, — це його богословська насиченість. У літургії давньої Церкви його співали тоді, коли ввечері запалювали світильники, і один цілий рядок присвячено саме цій часовій деталі. Решта п’ять сповнені біблійної істини. Гімн починається двома рядками, що проголошують велич Отця і той факт, що Ісус є благословенним світлом Отця. А завершується двома рядками про те, що Ісус гідний слави, бо саме Він дає життя.

Найпомітніше ж те, що в центральному двовірші цього гімну ми читаємо: «Ми оспівуємо Отця, Сина і Святого Духа — Бога». Перед нами гімн, який уже в IV столітті називали давнім і який допомагав християнам по всьому Середземномор’ю висловлювати вчення про Трійцю. Ми славимо Бога — в однині — Отця, Сина і Святого Духа.

Саме тому богослов Василій Великий міг посилатися на цей гімн у своїй праці, де доводив, що і божественність, і особистісність Святого Духа є водночас біблійним ученням і незмінним розумінням Церкви від самих початків. Це слугує взірцем і для того, чим, ми сподіваємося, можуть бути наші гімни сьогодні: ортодоксальні у вірі, теплими в почутті й глибоко вкоріненими в житті Церкви, коли здіймаються вітри різних учень.

Один із можливих перекладів тексту цього гімну такий:

О благодатне Світло святої слави безсмертного Отця,
Небесного Святого, о благословенний Ісусе Христе,
Коли ми приходимо на заході сонця, бачачи вечірнє світло,
Ми співаємо Отцю, Сину і Святому Духові: Богу.
Справедливо, щоб Тебе повсякчас оспівували належними голосами,
Сину Божий, Подателю життя; тому світ Тебе славить.

Джерело: Hymns as Pillars for the Church — https://blog.tms.edu/pillars-for-the-church