Війна зі словами

«Кажу вам, що за кожне пусте слово, яке скажуть люди, дадуть відповідь у день судний.» Матвія 12:36

Наше суспільство поступово спустошує свої слова. Це зумовлено культурним твердженням про те, що істина відносна, суб'єктивна і відкрита для інтерпретацій — філософія, що проникла в усі сфери суспільного життя. У нашій судовій системі точиться монументальна дискусія щодо авторитетності тексту конституції. Нерідко політики, які мали б бути стовпами правдивості, жертвують вірністю та чесністю заради політичної влади. Новинні агентства використовують слова-тригери як приманку для потенційних глядачів. У загальній освіті спостерігається занепад мовних здібностей. Сфера розваг дедалі більше відходить від друкованого слова до безсюжетних кінематографічних постановок. І що ще більш фундаментально — брехня сприймається як прийнятна незручність, як «необхідне зло».

На противагу цьому Біблія ставить брехунів в один ряд із убивцями, гомосексуалістами, розпусниками та работорговцями. Причина, чому брехня є настільки огидною, полягає в тому, що мова відображає наше розуміння та впорядкування навколишнього світу. Слова, більше ніж будь-що інше, відкривають вікно у те, як ми розуміємо цей світ.

Спустошення слів — не справжня трагедія нашого часу; трагедія полягає в тому, що ця реальність відкриває нам про деградацію розумів, які породжують ці слова.

Бог відкрив Себе нам у написаних словах. Слова Бога показують нам структури, категорії та обмеження, які Він встановив. Бог створив мову і обрав її засобом передачі Своєї істини — і зрештою через Слово, що стало тілом. Маніпулювати мовою — означає маніпулювати розумом, що по суті є нападом на істину.

Ми почали з тексту Писання — Матвія 12:36 — тому, що як християни ми обґрунтовуємо свої твердження про істину на Слові. Християни повинні мати іншу філософію слова, ніж навколишня світська культура. Наша філософія мови визначає підхід до Писання. Писання є авторитетом над нашим життям, а не чимось, чим можна маніпулювати у власних цілях. У семінарії The Master's Seminary студенти витрачають незліченну кількість годин на вивчення оригінального тексту — не для того, щоб вставити кілька грецьких слів у проповідь, а щоб зрозуміти зв'язок між словами Писання та їхнім значенням. Пастори повинні бути дослідниками оригінальних мов Біблії, щоб розуміти, як біблійні автори використовували мову для передачі смислу.

Слова представляють значення. Ще точніше — слова представляють категорії та розмежування. Наприклад, слово «шлюб» говорить нам не лише про те, що ця інституція існує, але й створює виключну категорію. Не можна бути одночасно одруженим і неодруженим. Крім того, значення шлюбу біблійно визначено як союз між одним чоловіком і однією жінкою. Визначення слова відображає те, як людина сприймає відповідну категорію. Однак сучасна культура намагається розмити категорії. Категорії чоловічого та жіночого нині нібито є гнучкими і відкритими для інтерпретації. Тому «чоловік» і «жінка» — або, якщо завгодно, мужність і жіночність — більше не мають категоріального визначення. Вони можуть означати що завгодно, а отже, не означають нічого.

Але якщо повернутися до початкової цитати з Матвія 12:36, одним із ключових слів у цьому тексті є «пусте» — корисний переклад оригінального грецького слова, якому властива ідея марного, нікчемного, непродуктивного. Ісус у цьому тексті попереджає насамперед не проти лихослів'я, хоча воно також мається на увазі. Ісус засуджує фарисеїв за їхнє вживання слів. Сучасна культура має дещо спільне з фарисеями часів Ісуса. І ті, й інші вважають, що можуть перекручувати істину на свій розсуд. Фарисеї, які замишляли вбити Ісуса, навмисно богохульствували проти Нього, використовуючи слова, щоб викривити реальність відповідно до власного світогляду. Вони не приймали авторитету Ісуса і тому перекручували щось настільки дивовижне, як Його зцілення, оголошуючи це ділом сатани.

Певний час культура може гратися в словесні ігри. Культура може намагатися знищити зв'язок між словами та їхнім значенням — це лише спроба зруйнувати біблійні категорії. Але це є марнотою, «бо зі своїх слів ти виправдаєшся, і зі своїх слів ти засудишся» (Мт. 12:37).

Для подальшого вивчення цієї теми рекомендую кілька ресурсів. Для швидкого читання зверніться до роздумів доктора Альберта Молера про зв'язок між словами, проповіддю та сповіданнями віри: https://albertmohler.com/2015/03/11/the-integrity-of-words-and-our-confession-of-faith. Для більш детального розгляду книга доктора Ервіна Лутцера «We Will Not Be Silenced» («Нас не замовчать») докладно розкриває наслідки культурного нападу на мову й істину.

Джерело: https://blog.tms.edu/the-war-on-words

Автор: Nathan LeMaster