Коли змови приходять по християн: 5 принципів для життя в добу недовіри

Коли в середині жовтня 2024 року ураган «Мілтон» наближався до Флориди, один мій знайомий ще з коледжу зайшов у соцмережі й припустив, що траєкторія бурі була не випадковою. Він натякнув, що уряд штучно створив цей ураган і спрямував його на Флориду, бо штатом керує губернатор-республіканець і він майже напевно проголосує за республіканців на майбутніх президентських виборах.

Це був не перший випадок, коли цей знайомий поширював конспірологічну теорію. Схоже, він вірить, що таємне товариство світських ліберальних еліт контролює уряд, економіку і, можливо, навіть погоду. Він пояснює всім цим — від політичних поразок свого улюбленого кандидата до шляху урагану п’ятої категорії — діяльність цього таємного товариства.

Для мене найцікавіша й найповчальніша частина кожного з його дописів у соцмережах — не сама теорія, яку він просуває того дня. Найцікавіше — це звинувачення, яке він часто висуває наприкінці таких дописів. Зазвичай воно звучить приблизно так: «Християнине, тобі треба прокинутися. Якщо ти цього не бачиш, значить, ти просто не звертаєш уваги».

Моя увага зосереджена не на правдивості цієї теорії. Я не хочу сперечатися, чи може американський уряд керувати погодою (хоч відразу скажу, що я в це не вірю). Так само цей допис не є критикою інших конспірологічних теорій. Мене не цікавить, чи був другий стрілець на трав’яному пагорбі в Далласі, який убив Кеннеді, або чи треба знову обговорювати теорію Галілея про те, що земля кругла. Мене цікавить саме конфронтаційна заява мого знайомого — «християнине, ти не звертаєш уваги, тобі треба прокинутися», — бо я бачу її різні варіанти серед багатьох моїх євангельських братів і сестер.

Мільйони віруючих — особливо в Америці — вважають, що як послідовники Христа вони зобов’язані виявляти несправедливість і зло, особливо коли вони приховані, і викривати цю зіпсутість, передусім у соцмережах. Інакше кажучи, християни нібито повинні розслідувати зло і боротися з ним, бо втілення справедливості перебуває в наших руках. Я переконаний, що це нерозумні припущення. Я не вірю, що Бог хоче, аби ми жили з такими припущеннями й із тією параноєю, яка часто їх супроводжує, бо це формує хибне розуміння реальності й змушує нас переслідувати пріоритети, які не повинні займати послідовників Христа.

Я хочу допомогти християнам відповісти на запитання, які ставлять перед нами ці змови: чи справді мені треба «прокинутися»? Чи повинен я прозріти щодо існування таємного товариства, яке смикає за ниточки нашого життя, краде вибори й керує погодою? І чи має Писання щось сказати у відповідь на те, що стверджує мій знайомий? Іншими словами, чи дає Біблія нам орієнтири, коли ми намагаємося зрозуміти, у що вірити, а в що — ні, коли нам кажуть, що реальність не така, якою здається?

Хоч Біблія й не скаже мені, чи існує в Америці XXI століття таємне товариство або чи винайшли технологію керування погодою, вона дає п’ять принципів, на які я спираюся, коли стикаюся з конспірологічними теоріями й чую, що мені треба «прокинутися» й побачити, що ж насправді відбувається у світі.

Принцип №1 — світ «лежить у злі» (1 Ів. 5:19)

Значна частина цього світу відкидає владу Христа. Це особливо помітно серед багатьох знаменитостей і політиків — чоловіків і жінок, які належать до культурної еліти. За замовчуванням ті, хто відкидає панування Христа, належать дияволові. Ефесян 2:2 дуже ясно описує цю реальність. Говорячи про віруючих до їхнього навернення до Христа, Павло каже: «в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних».

Яким би не був ваш дохід, рівень впливу, інтелект чи доступ до влади, якщо ви відкидаєте Христа, ви перебуваєте в рабстві гріха й диявола, який є батьком неправди. Якщо читати Ефесян 2 далі, то стає зрозуміло, який вигляд має життя в підкоренні дияволові: «між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші» (Еф. 2:3). Ключове слово тут — «проживали». Воно говорить про постійний стан плотських пожадливостей невіруючого. Це видно цілком відкрито. Це надзвичайно очевидно в словах і вчинках багатьох відомих людей, які відкидають Христа. Вони відкрито прославляють убивство ненароджених дітей, а також відкидання Божого задуму щодо статі та шлюбу.

Багато людей при владі й впливі в нашій культурі цілком ясно показують, що зневажають Божий задум для людського добра, і насолоджуються самодогоджанням та ненавистю. Еліти не приховують своєї безбожності. Вони з гордістю святкують її. А тому нам часто не треба докладати великих зусиль, щоб розпізнати, де діє диявол, обманюючи невіруючих і, якщо можливо, навіть вибраних (Мт. 24:24). Його роботу можна побачити в будь-якій ідеї, яка відкидає Бога, применшує Христа й атакує створений Ним порядок. І, на жаль, таких ідей у нашій культурі безліч. Звісно, інколи невіруючі приховують свої справжні наміри, але, оскільки вони належать дияволові, здебільшого вони насолоджуються неправедністю. Вони не просто чинять її — вони святкують її й вважають праведністю, як про це говорить Римлян 1.

Принцип №2 — любов не припускає найгіршого

У своєму величному описі любові в 1 Коринтян 13 апостол Павло каже, що любов «всьому вірить, усього сподівається». Це можна зрозуміти так: любов не припускає найгіршого.

Без визнання провини або без доказів ми повинні мати за мету не приписувати людям підступні чи злі наміри — передусім віруючим, але також і в наших стосунках із невіруючими.

Якщо ми житимемо з переконанням, що кожен приховує таємний гріх або діє за зачиненими дверима з найзлішими намірами, ми ризикуємо стати нездатними виконувати другу найбільшу заповідь нашого Господа: любити ближнього, як самого себе (Мр. 12:33).

У грудні 2016 року рішення одного чоловіка припустити найгірше ледь не стало смертельним для невинних відвідувачів піцерії неподалік Вашингтона. На щастя, ніхто не постраждав, коли Едгар Велч увійшов до Comet Ping Pong і зробив три постріли зі своєї гвинтівки типу AK-47. Едгар прийшов туди, бо прочитав в інтернеті, що Comet є центром операції з торгівлі дітьми. У тих публікаціях стверджувалося, що в електронних листах Гілларі Клінтон та інших політиків були закодовані натяки, які вказували на Comet та інші ресторани як на місця, де впливові люди обмінювалися дітьми. Оскільки Едгар припустив найгірше, він прийшов до ресторану, думаючи, що рятуватиме дітей. Іронія в тому, що того грудневого вечора він сам наражав на небезпеку дітей, які вечеряли в Comet.

Очевидно, що за цей інцидент відповідальний сам Едгар. Йому не слід було вірити всьому, що він прочитав в інтернеті. Але винні й ті, хто обмовляв Comet онлайн. Вони припустили найгірше і, зробивши це, завдали великої шкоди. Те саме стосується кожного, хто обмовляє іншого, виходячи з найгірших припущень.

Ще раз хочу сказати ясно: у нашій країні цілком може діяти жахлива мережа торгівлі дітьми. І мене не здивувало б, якби в ній були замішані впливові люди, зокрема добре відомі політики. Але без доказів неправильно припускати, що до неї причетна конкретна людина чи конкретні люди. У мене немає ані часу, ані компетенції, щоб проводити розслідування й збирати докази, необхідні для остаточного висновку, хто може бути частиною такої мережі, а хто — ні. Біблія вчить нас не приймати обвинувачення без свідчення двох або трьох свідків. Будьмо обережні, щоб не припускати найгіршого, а потім не вірити тим, хто робить те саме на підставі чуток, припущень або схильності до наклепу й пліток.

Принцип №3 — як послідовник Христа, я не повинен «ганятись за речами, що більші й дивніші над мене» (Пс. 131:1)

У своїй корисній книжці You’re Only Human Келлі Капік розглядає вчення про скінченність — біблійну істину про те, що люди мають дані Богом обмеження. Ми не всюдисущі й не всезнаючі. Інтернет створений так, щоб чинити опір людській скінченності, особливо думці про те, що існують межі того, що ми можемо й повинні знати. Оскільки ми можемо миттєво загуглити будь-яку інформацію, нам легко припустити, що ми маємо знати все, що коли-небудь сталося або відбувається просто зараз. А оскільки в інтернеті так багато інформації, ми можемо хибно припустити, що все сказане в мережі є правдою. Очевидно, це не так.

Реальність полягає в тому, що люди обмежені у своїй здатності розслідувати й розуміти те, що лежить за межами їхніх втілених обставин. Ми повинні пам’ятати про свою скінченність, коли стикаємося в інтернеті з теоріями, які не маємо ні часу, ні спроможності перевірити. Смирення — це сказати: «Це може бути правдою, але я цього не можу знати». Як ясно говорить Псалом 131, у нашому світі є багато реалій, які надто великі для нашого слабкого розуму. Ідеться не лише про вчення про вибрання чи людську відповідальність. Ми не створені для того, щоб знати все про все.

Чи може десь існувати таємне товариство, яке розгойдує світ? Можливо. Але є межі того, скільки я можу про це знати. І є ще той факт, що Бог не покликав мене розслідувати такі справи. Він покликав мене до вірності в моїй церкві, у моїй сім’ї та в моїй громаді.

Набагато важливіші за потенційне зло людей, про яких ви читаєте в інтернеті й на яких майже не маєте впливу, — ваша любов до ближнього і ваша особиста цілісність, на які ви реально можете впливати.

Принцип №4 — Велике доручення важливіше за політичний активізм і культурну боротьбу

Оскільки церква складається зі скінченних людей, вона обмежена в тому, що може звершити. Вона мусить говорити «ні» певним напрямам діяльності, щоб не втратити головного й виконати своє дане Богом покликання. Звісно, це покликання найкраще виражене в Матвія 28:18–20: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь».

Поєднаймо слова Ісуса зі словами Євреїв 12:1–2: «Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами, дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого».

Матвія 28 дає нам місію і показує, як виглядає слідування за Ісусом. Євреїв 12 закликає скинути будь-які відволікання й обтяження, які заважають нам іти за Христом. Іншими словами, не дозволяйте меншій місії відволікти вас від Великого доручення. Я думаю, що спроби «очистити культуру» або з’ясувати, де саме збирається таємне товариство, належать саме до категорії таких відволікань. Християн повинні знати як людей, які йдуть за Христом — сміливо й безкомпромісно проголошують Його. Саме це має бути нашим пріоритетом.

Якщо ми виправимо культуру, але занедбаємо проголошення Христа, ми не зробимо нічого, окрім того, що люди помруть у трохи меншому гріху.

Принцип №5 — правосуддя наближається

Коли ми стикаємося з можливістю несправедливості — чи то підтвердженої, як-от аборт, чи потенційної, як-от таємне товариство, що поширює зло у світі, — нашою першою відповіддю має бути: «Прийди, Господи Ісусе!» Одного дня, можливо дуже скоро, Ісус виправить усі кривди, засудить нечестивих і поставить Свій престол, щоб царювати в правді та справедливості. А до того часу ми повинні остерігатися будь-якого руху чи конспіролога, який каже нам, що це наш обов’язок — «прокинутися», зрозуміти, що відбувається, і дати відсіч культурним елітам.

Коли впливові люди зловживають своєю владою, Бог їх судитиме. Коли нечестиві кривдять беззахисних, Бог судитиме. Наше завдання — бути вірними, підтримувати праведність, засуджувати зло й любити ближнього. Ми можемо все це робити, але не можемо принести остаточне правосуддя нечестивим. Це може зробити лише Бог.

Я переконаний, що чим далі інтернет пануватиме в нашому житті, а роздробленість нашої країни поглиблюватиметься, тим більше з’являтиметься людей, які вважатимуть, що проти праведних існує змова. Вони казатимуть вам, що ваш обов’язок — прокинутися й уважно стежити за тим, що відбувається. Коли вас закликатимуть до цього, згадайте ці принципи. У той час як сатана голосно керує цим світом, наше завдання — любити ближнього, пам’ятати про власні межі, не займатися тим, що вище за нас, і довіряти, що одного дня Ісус виправить усі кривди. Нехай цей день прийде швидко. Джерело: When Conspiracies Come for Christians: 5 Principles for Navigating an Age of Distrust — https://blog.tms.edu/when-conspiracies-come-for-christians Автор: Corey Williams