Навернення: Досвід Спасіння

Багато елементів вчення про спасіння не є досвідними — ви не відчуваєте їх у момент, коли вони відбуваються. Наприклад, ви не переживаєте виправдання, бо це дія, що здійснюється на Божественному рівні. Ви не переживаєте відродження, викуплення, зарахування праведності чи усиновлення. Немає нічого, що відбувалося б із вами і сповіщало б вам, коли саме ці речі відбуваються. Але є одна реальність у спасінні, яку ми таки переживаємо, — це навернення.

Навернення колись було словом, яке я чув регулярно. Зростаючи в домі євангеліста, я часто слухав, як мій тато розповідав про навернення людей. Але ми втратили зв'язок із цим словом, яке зосереджується на досвідній стороні спасіння — на перетворенні.

2 Коринтян 5:17 говорить: «Отже, хто у Христі, той — нове творіння». Така мова вказує на перетворення, або навернення, людини. Все змінилося. Старі цінності, старі ідеї, старі прагнення, старі погляди, старі прихильності та старі переконання — все це замінено новими.

Навернення — це наслідок дії Бога на людину. Це критичний елемент спасіння. Якщо хтось справді спасений, він чи вона повертається і йде зовсім іншим шляхом. 1 Солунян 1:9 говорить про навернення членів тієї церкви: «Бо вони самі розповідають про нас, яке входження мали ми до вас, і як ви навернулись до Бога від ідолів, щоб служити Богові живому й істинному». Павло по суті говорить у цьому похвальному слові: «Очевидно, що ви були обранні. Подивіться, що сталося». Солуняни були врятовані з одного набору переконань і поведінки та введені в новий набір переконань і поведінки.

Я думаю, що найбільша невдача сучасного християнства — це його нездатність відрізнити істинного віруючого від хибного. Ми так багато говоримо про недосвідні аспекти спасіння й не говоримо про досвідну реальність богослов'я спасіння, якою є навернення. Справжня церква — це товариство навернених.

Розгляньмо кілька наслідків навернення істинних віруючих:

Навернення від оману до істини

Спастися — означає прийти до пізнання істини (1 Тим. 2:4). Римлян 6:17 говорить: «Але дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того зразка вчення, якому вас передали». Спасіння вимагає вірування в істину. Необхідно вірити у здорове вчення. Саме тому апостол Павло заохочує Тита говорити про те, що відповідає здоровому вченню (Тит. 2:1).

Нещодавно одна жінка написала мені листа й сказала, що вважає християнство прийнятним, але захоплюється дзен-буддизмом. Їй подобалося слухати християнське радіо, бо воно заспокоювало її карму. Вона сказала, що слухає багатьох проповідників по радіо, але вирішила написати мені листа, щоб повідомити, що я надто вузькомислячий, і закликати мене бути більш широкомислячим. Ось кілька цитат із її листа: «Богові байдуже, в що ви вірите, аби лише ви були щирими» та «Всі релігії в кінцевому підсумку ведуть до тієї самої реальності. Не має значення, яким шляхом іти».

Це відображення того, де перебуває наша культура сьогодні, чи не так? Ця популярна, всюдисуща брехня нагадує нам про Приповісті 14:12: «Є дорога, що здається людині прямою, але кінець її — дороги смерті». Широкий шлях, що веде до погибелі, і багато хто йде тим шляхом (Мт. 7:13). Ось чого навчає Писання. Спасіння — це навернення на рівні того, у що люди вірять. І це навернення вимагає, щоб вони пізнали істину, і щоб істина зайняла місце оману, в який вони раніше вірили. Справжній християнин, який пережив дію Святого Духа у відродженні, матиме новий погляд на істину.

Навернення від гріха до доброчесності

Де є справжнє навернення, там є визволення від гріха до доброчесності. Ви шукаєте не молитву, не рішення, не сповідання і не заяву. Ви шукаєте плід. Ви шукаєте явну праведність.

Звільнившись же від гріха, ви стали рабами праведності. Говорю по-людськи, через немічність вашої плоті. Як ви колись давали члени ваші в раби нечистоті й беззаконню на беззаконня, так тепер давайте члени ваші в раби праведності на освячення. Бо коли ви були рабами гріха, ви були вільні від праведності. Яка ж користь вам була тоді від тих речей, яких тепер соромитесь? Бо кінець їх — смерть. Але тепер, звільнившись від гріха й ставши рабами Богові, ви маєте плід ваш на освячення, а кінець — вічне життя.
— Римлян 6:18–22

Просто кажучи: раніше ви були рабами гріха, тепер ви раби праведності. Коли народився наш Господь, ангел оголосив, що Його ім'я буде Ісус, бо «Він спасе Свій народ від гріхів їхніх» (Мт. 1:21). Не від гніву Божого, а від їхніх гріхів. Щоразу, коли ми вимовляємо ім'я Ісус, ми маємо пам'ятати, що спасіння врятувало нас від покарання за наші гріхи — і колись від присутності гріху взагалі. Живучи християнським життям, ми також вільні від влади гріху.

Побожність — це наслідок навернення. Якщо святість і доброчесність не з'являються, то нового творіння немає. Жити в праведності — це явний доказ навернення.

Навернення від умираючого світу до вічного Царства

Колосян 1:13 говорить: «Який визволив нас від влади темряви і переніс у Царство Сина Своєї любові». Навернення означає, що раптово ви живете в зовсім іншому вимірі. Саме тому Іван говорить: «Не любіть світу, ні того, що у світі. Хто любить світ, у тому немає любові Отця. Бо все, що є у світі: жадоба тіла, жадоба очей і гордість життя, — не від Отця, а від світу. І світ минає, і жадоба його; а хто творить волю Божу, той перебуває навіки» (1 Ів. 2:15–17). Змінилося те, у що ви вірите; змінилося те, як ви поводитесь; змінилося те, як ви дивитесь на сферу, в якій живете.

Навернення від страху перед гнівом до обіцянки благословення

Бог ненавидить гріх і через Свою досконалу святість мусить карати його. Він присудив кожному фізичну смерть, духовну смерть і вічну смерть — щоб страждати за власні гріхи під Його праведним судом. Але Сам Бог врятував нас від Свого власного гніву. Римлян 5:9–10 говорить: «Тим більше тепер, виправдані Його кров'ю, спасемося через Нього від гніву. Бо коли ми, будучи ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившись, спасемося в житті Його». Суть така: якщо Його смерть може спасти нас, то Його життя може зберегти нас.

Молюся, щоб Бог утвердив ці речі в наших серцях і зробив нас вірними у проповідуванні їх у повноті. Нехай ми закликатимемо до справжнього навернення й нагадуватимемо людям, що свідчення їхнього спасіння знаходиться в досвіді цього навернення.

Джерело: https://blog.tms.edu/conversion-the-experience-of-salvation

Автор: John MacArthur