Чи буде Різдво на небі?

Для християн корисно думати про небо.

Коли ми роздумуємо про блаженне майбутнє, яке Господь приготував для нас, наша надія повинна зростати, а ми самі — відчувати новий приплив сил для витривалості в християнському житті. Але яким саме буде небо? І, якщо вже конкретно, чи буде на небі Різдво?

Можливо, насправді ніхто й не ставить такого запитання, і я не хочу вдаватися в суперечки про язичницьке коріння різдвяних полі́н та всю подібну атрибутику. Але потерпіть кілька абзаців, бо це не таке вже й погане запитання.

Можливо, воно не називатиметься Різдвом, і, найімовірніше, виглядатиме зовсім не так, як тепер, і вже точно там не буде веселого гладкого чоловіка в червоному костюмі (святий Миколай у своєму прославленому тілі буде струнким і здоровим). Але у вічному стані ми й далі святкуватимемо втілення Ісуса, обіцяного Месії. І це повинно визначати те, як ми думаємо про святкування цього свята вже тепер.

Кінцевий пункт призначення: земля

На жаль, багато християн перейняли хибне уявлення про те, яким буде наш вічний стан. Так звана «духовна» модель неба змальовує потойбічне життя як існування безтілесних душ, які без кінця захоплено співають, або як вічність, у якій віруючі, мов ангелоподібні істоти, нудно лежать на хмарі. Це хибне уявлення не має біблійної опори. Натомість Біблія подає те, що називають моделлю нового творіння щодо вічного стану.

Бог створив усе — і матеріальне, і духовне, — і проголосив усе це «вельми добре» (Бут. 1:31). Так, у Бутті 3 сталося гріхопадіння, і воно мало і фізичні, і духовні наслідки. Християни знають, що Бог духовно відновлює нас через віру в Ісуса Христа, але обітниці Старого Заповіту спрямовують наш погляд до остаточного відновлення, яке не обмежується лише духовною площиною. Нам обіцяні і духовні, і фізичні благословення (Повт. Зак. 30:1–10; Бут. 12; 13; 15; Єр. 31–33; 2 Сам. 7). А Павло в 1 Коринтян 15 особливо наголошує, що воскресіння, якого очікують віруючі, буде тілесним, тобто фізичним.

Д-р Майкл Влах пояснює це так: «Бог має намір відновити все (Дії 3:21; Кол. 1:20), а це включає кожен аспект нашого середовища — як духовний, так і фізичний. Це охоплює прославлення віруючих у справжніх воскреслих тілах і саме оновлення планети (Рим. 8:18–25)».

Д-р Влах підсумовує модель нового творіння так:

«Цей підхід спирається на мову таких уривків, як Ісаї 25, 65, 66; Об’явлення 21; Римлян 8, які говорять про відроджену землю... Отже, модель нового творіння виходить із переконання, що життя в майбутньому Божому Царстві значною мірою подібне до Божого задуму для творіння до Адамового падіння, а це, безперечно, включало більше, ніж лише духовний елемент. Тому остаточне небо — це не якась ефемерна духовна присутність у небесах».

Біблія показує нам наш остаточний дім як щось матеріально не таке вже й відмінне від нашого теперішнього існування на землі — бо це і є земля. Земля, місце, яке Бог спеціально створив для людини. Але це буде земля відновлена, оновлена й доведена до досконалості. І що особливо захоплює в такому правильному розумінні нашого майбутнього дому — це те, що воно дає нам щось конкретне, на що можна надіятися. Хмари гарні, і я люблю співати не менше, ніж будь-хто інший, але, принаймні для мене, ідея бути безтілесною душею, яка всю вічність виспівує пісні Кріса Томліна, позбавлена певної привабливості. І вже точно це не те, що наповнює мене тим передчуттям і надією, які потрібні, щоб із упевненістю зустрічати труднощі цього життя, не кажучи вже про мученицьку смерть.

Культура триватиме

Але яке це має відношення до Різдва?

На відновленій землі культура продовжиться. Вочевидь, збережеться певний рівень тяглості в соціальній, політичній, географічній, мистецькій і навіть технологічній сферах у тому вигляді, як вони існують нині, — тільки без гріха. І це цілком узгоджується з великою картиною Біблії.

У Бутті 1:26–28 Бог дає людству царський мандат: «Підкоряйте творіння і пануйте над ним як Мої образоносці». І у Божому суверенному задумі спасіння й хрест не були Його «планом Б». Так само як немає жодної підстави думати, що Він відмовився від планети, яку створив для нас, немає жодної підстави вважати, що така реальність, як царювання, яка існувала задовго до гріхопадіння, перестане бути Божим наміром для людини. Нації й далі існуватимуть, але житимуть у злагоді одна з одною (Іс. 2:2–4). Кордони й далі будуть, але вони більше не стануть причиною війни. Культурні здобутки теж залишаться (Об. 21:24). Людина була створена для праці (Бут. 2:5), а гріхопадіння зробило працю болісною (Бут. 3), але на Новій Землі ми будемо працювати й служити Христові з радістю (Об. 22:3).

Якщо всі ці культурні аспекти життя на теперішній землі триватимуть і на Новій Землі, то хто сказав, що не збережуться й певні риси наших свят?

Святкування триватиме

Серце Різдва — це святкування приходу Месії (Лк. 2:10–11). Чи буде святкування у вічному стані? Так! І почнеться воно з найбільшого з усіх святкувань — весільної вечері Агнця (Об. 19:6–9). Святкування того, що Христос упокорив Себе і став людиною заради загиблих грішників, безсумнівно триватиме у вічному стані.

Вічність буде наповнена прославленням Бога за Його Особу й Його діла (Пс. 100:1–5; Об. 19:5–6). І серед Його діл, за які ми прославлятимемо Його, особливе місце посідає Його діло спасіння (Об. 5:12). Боже діло викуплення людських гріхів у повноті явило Його Особу — усю Його святість, покору, гнів, любов, благодать, милість тощо. Якщо ти хочеш знати, яким є Бог, дивися на хрест. Але без втілення не було б ні хреста, ні викуплення (Фил. 2:8). А втілення — це саме те, про що Різдво. Тому, хоч форма нашого святкування на Новій Землі, безперечно, буде іншою, ніж тепер, саме святкування Христового упокорення і Його приходу в людському тілі заради загиблих грішників, безсумнівно, перейде у вічність.

Різдво триватиме

Отже, чи буде Різдво на небі? Якщо уточнити, що під небом ми маємо на увазі наш вічний дім, яким буде оновлена земля, і що Писання вказує на продовження певних аспектів культури, а святкування триватиме всю вічність, тоді, я вважаю, ми можемо цілком упевнено сказати: так, на небі буде Різдво. І це буде найкраще Різдво з усіх, які ви коли-небудь знали, — навіть краще, ніж той рік, коли батьки подарували вам цуценя.

Роздуми про те, які аспекти нашого теперішнього життя й наших зусиль залишаться у вічності, допомагають правильно розставити пріоритети. Це спонукає зосередитися на тому, що насправді має значення. І коли ти замислюєшся над тим, що саме з Різдва залишиться — а саме святкування і хвала Богові за те, що Він послав Свого Сина, — це повинно формувати й те, як ти святкуєш Різдво вже цього року. Ми знаємо, що справа не в подарунках, светрах, гірляндах чи ностальгії, але потрібно свідомо знову й знову повертати свій розум до нагадування: усе це — про Ісуса Христа, втіленого Богочоловіка, Який жив, був розіп’ятий і воскрес, щоб через віру чоловіки й жінки могли отримати прощення гріхів, бути визнаними праведними в Божих очах і отримати спілкування та спадщину з Ним навіки. Ось це справді свято, варте того, щоб його святкувати всю вічність.

[Примітка редактора: цей допис уперше був опублікований у грудні 2017 року і відтоді був оновлений.] Джерело: Will There Be Christmas in Heaven? — https://blog.tms.edu/will-there-be-christmas-in-heaven Автор: Reagan Rose