Народження надії

Різдво — це час святкування й пісень, доброзичливості та щедрого столу, сім’ї та друзів. Але важливо пам’ятати: джерело Різдва — Христос, Який спасає.

Людство загублене й падше. Через гріх ми були відділені від Бога, і єдиною надією на прощення було те, щоб хтось цілком невинний узяв на себе все покарання за наші злочини. Таке досконале життя й досконала любов були неможливі для будь-якої людини — тому Сам Бог зробив це за нас. Він послав Свого Сина з вічності в смертність, зі слави — в плоть, із престолу — в ясла. Найвища надія народилася в найглибшому смиренні.

Коли ти читаєш Євангелія, ти бачиш Бога в кожній рисі Христа. Він говорить як Бог, діє як Бог, мислить як Бог, чинить чудеса, які може зробити лише Бог, навчає істини, яку може навчати лише Бог, і відповідає любов’ю, добротою, мудрістю та всезнанням, які може мати лише Бог. І все це починається з народження Божественного Дитяти.

Ось безмірний дар Різдва. Христос — Божий Син — відмовився від багатства й привілеїв, щоб жити як Бог з нами, Іммануїл, аби спасти Свій народ від наших гріхів і щоб через Його убогість ми збагатилися.

Чудесний дар Різдва — це Бог, народжений у яслах, щоб ми могли народитися згори в Його славі. Нехай цей уривок допоможе тобі знову здивуватися звістці та значенню цього дару.

Втілення

Різдво — не про немовлятство Спасителя; воно про Його божество. Смиренне народження Ісуса Христа ніколи не було фасадом, який мав приховати реальність того, що Бог народився у цьому світі.

Ніхто не здатен по-справжньому осягнути, що означає: Бог народився в яслах. Як пояснити, що Всемогутній упокорився, ставши маленьким немовлям? Це було найбільше сходження вниз, яке світ коли-небудь знав або знатиме. Наш розум не може збагнути, що саме містилося в Божому ставленні людиною. Ми ніколи не зрозуміємо, чому Той, Хто був безмежно багатий, став бідним, узяв людську природу й увійшов у світ, який Він знав, що відкине Його і вб’є.

Так само ніхто не може пояснити, як Бог міг стати немовлям. І все ж Він став. Не зрікаючись Своєї божественної природи і не применшуючи Свого божества в жодному сенсі, Він народився у нашому світі як маленьке дитя.

Люди часто запитують: чи, на мою думку, Він плакав? чи потребував звичайного догляду й годування, як будь-яке інше немовля? Звісно, так. Він був повністю людиною — з усіма потребами й емоціями, притаманними кожній людині.

І водночас Він був повністю Богом — всезнаючим і всемогутнім. Як це може бути одночасно? Я не знаю. Але Біблія ясно навчає, що це так. Ісус не перестав бути Богом, але добровільно прийняв справжню людську природу, у якій Він реально пережив життя як людина (Фил. 2:5–8). Згідно зі Своєю людяністю, Він підкорив Свою волю волі Отця (Ів. 5:30; 6:38). Згідно зі Своїм вічним божеством, Він залишався таким самим істинним Богом, яким завжди був.

Майже дві тисячі років тривають суперечки про те, ким Ісус є насправді. Культи й скептики пропонують різні пояснення: мовляв, Він — один із багатьох богів, створена істота, пророк тощо. Спільна риса всіх таких теорій у тому, що вони роблять Ісуса меншим за Бога.

Але дозвольмо Біблії говорити самій. Євангеліє від Івана починається ясним твердженням, що Ісус є Бог: «На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог… Усе через Нього постало, і без Нього ніщо не постало з того, що постало». Хто ж це «Слово»? Вірш 14 не залишає сумніву: «І Слово стало тілом і оселилося між нами, і ми бачили Його славу — славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті та істини».

Біблійні докази переконливі: Дитя в яслах було втіленням Бога. По-перше, Він був всезнаючим. Івана 2:24–25 каже, що Ісус «знав усіх… бо Сам знав, що в людині». Натанаїл був приголомшений тим, що Ісус знав про нього ще до знайомства, і це переконало його, що Ісус — Месія (Ів. 1:48–50). У 4-му розділі Івана Ісус зустрічає самарянку біля криниці Якова — і теж знає про неї все (вв. 17–19, 29).

Ісус також чинив діла Бога, кажучи: «Вірте Мені, що Я в Отці, і Отець у Мені; а якщо ні — вірте через самі діла» (Ів. 14:11). Його діла — переконливий доказ Його божества. Він розпочав чудесне служіння простим актом творіння — створив вино на весіллі в Кані (Ів. 2:1–11); творити може лише Бог. Він зцілював безнадійно хворих, давав зір сліпим (Мт. 9:27–31), відкривав вуха глухим (Мк. 7:31–37), створював достаток риби й хліба для тисяч (Мк. 6:48–52; 8:1–9) і навіть воскрешав мертвих одним наказом вийти з гробу (Ів. 11:38–44).

Джерело: John MacArthur, “The Birth of Hope”, The Master’s Seminary Blog — https://blog.tms.edu/the-birth-of-hope.